Коротко
Федеральна земля Рейнланд-Пфальц
Там, де неспішно плине зеленкуваті води свої Рейн, де положисті схили пагорбів оперезали незлічені ряди дбайливо доглянутих виноградників і зріють під щедрим сонцем важкі соковиті грона, де вітер гойдає крони старезних буків і в тіняві цих велетнів панує морок і тиша, де мохи встеляють землю м'якими оксамитовими килимами і в тихій задумі стоять відвічні ліси, саме там і знаходиться Рейнланд-Пфальц.
А як раптом комусь замало наведених орієнтирів, аби збагнути де лежить ця земля, то ось вам мапа Німеччини:
Ото бачите серед лілового різнобарв'я зелений клаптик? Це і є федеральна земля Rheinland-Pfalz. До речі, не випадково вона маркована на зображенні кольором зелені. Адже більше, ніж сорок відсотків її території займають ліси. Тож, враховуючи географічне положення Рейнланд-Пфальцу, ми сміливо можемо назвати сей край зеленим серцем Європи.
Звісно, ми могли би наректи його і легенями, проте деякі людські вибрики не дозволяють нам цього зробити. Мова про труби, які безперестанку пихкають димом. Щоби ви знали, колись-то пан Енгельгорн відкрив у Мангаймі фабрику з виробництва аніліну та соди. Але тамошня влада дуже переймалася, що повітря забруднюється, тож підприємцю довелося переїхати на інший берег ріки Рейн, у Людвигсгафен. Відтоді це невеличке поселення перетворилося на справжній центр всесвітньої індустрії, - тут і донині дислокується флагман німецької хімічної промисловості, славетний гігант BASF, завзято й невтомно він труїть довколишнє середовище, водночас виробляючи усякі корисні штуки: фарби, пластики, засоби агрохімічного захисту... багато, дуже багато чого.
Зусиллями Гейнріха Каро на аніліновій фабриці BASF у 1876 році синтезували барвник "Метиленовий синій", яким невтомний шукач збудника туберкульозу пан Роберт Кох підфарбовував некислотостійкі бактерії, аби на їх фоні винайдені їм палички стали видимими. В 1880 році хіміки з Людвигсгафена, чаклуючи з антраніловою кислотою згідно вказівок геніального Карла Геймана, вперше в світі здобули індиго у промисловий спосіб, а не шляхом тривалого вимочування вайди в воді та сечі. Робити аміак з азоту та водню також навчили людство тутешні хлопці, - конкретно Фріц Габер і Карл Бош, за що і отримали чималеньку (нобелевську) премію. За Blend-a-Med маємо подякувати фармацевтині Хафер, за друкарський верстат - Йоганну Гутенбергу. Брати Ульріх з Майкаммеру придумали "розкладний метр", - якщо його розкласти вісімсот шістнадцять разів, то відстань від одного до іншого кінця цієї лінійки надасть вам уяву про розмір гори Ербескопф, найвищої точки Рейнланд-Пфальцу. А якщо не розкладати метр, а просто прогулюватися вздовж нього туди-сюди приблизно так сто п'ятдесят тисяч разів, то вважайте, що пройшли увесь Рейнланд-Пфальц зі сходу на захід. А як зробите ще один крок, то це буде вже Франція.
* * * * *
Коротко про Рейнланд-Пфальц
Офіційне найменування - Земля Рейнланд-Пфальц.
Утворена - 30 серпня 1946 року.
Столиця - Майнц.
Площа - 19 854,21 кілометрів квадратних.
Найвища точка - 816,32 метра (Ербескопф).
Найнижча точка - 52 метра (Роландсверт, острів Нонненверт).
Населення - 4 174 311 осіб (на 31 грудня 2023 року).
Густота населення - 210 осіб на квадратний кілометр.
Офіційна мова - німецька.
ВВП - 162,22 мільярдів євро (2021 рік).
Борг - 30,6 мільярдів євро (2018 рік).
Рівень безробіття - 5,3% (2024 рік).
Рельєф Рейнланд-Пфальцу визначають невисокі гірські масиви: Ейфель, Гунсрюк, Пфальцький ліс, Вестервальд. Декілька широких рівнин доповнюють ландшафт регіону. І, звісно ж, прикраса цієї землі - долини річок та пагорби Альцеєра та Рейнгессена, - винна країна Німеччини: шість з тринадцяти виноробних районів держави знаходяться в Ренланд-Пфальці, шістдесят п'ять відсотків вина ФРН виробляється тут, це приблизно 6,5 мільйонів гектолітрів вина на рік, з яких 1,6 мільйонів гектолітрів вина експортується. З 719,4 тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення 64 тисячі приходиться на виноградники, решта віддана овочам: Рейнланд-Пфальц головний постачальник овочів до німецького столу. Головні ріки землі - Рейн, Мозель, Саар. Дуже багато невеличких річок, річечок і ручаїв. Виходу до моря немає, - все, що тече, врешті-решт впадає у Рейн. Клімат в Рейнланд-Пфальці помірний, типовий для західної Європи: з теплим літом та прохолодною зимою, згідно класифікації Кеппена Cfb.
* * * * *
Державні символи
* * * * *
На гербі Рейнланд-Пфальцу вмістилися григоріанський хрест Трірської архієпархії, майнцівське колесо, лев володарів Пфальца, і це може свідчити тільки про те, що історія края доволі строката. Переказувати її всю марна праця, проте згадати про перших насельників, мабуть, слід. Десь двісті тисяч років тому поблизу нинішнього Лаутереккена хтось загубив сокиру зі сланцю - схоже, це був неандерталець. Десь двадцять тисяч років тому на скелі поблизу нинішнього Гондерсхаузена хтось надряпав зображення коней, - схоже, в той час вони не мали ані вух, ані копит. Десь дві тисячі років тому на Рейн прийшли римляни і взялися зводити лазні та лупанарії, мостити дороги, Augusta Treverorum (нинішній Трір) став столицею провінції Галлія Бельгіка.
За дванадцять років до нашої ери був заснований Mogontiacum (сьогоднішній Майнц), в якому таборували сорок тисяч легіонерів. Звідси вони відправлялися підкорювати дикунів, які водилися в тутешніх хащах. Втім воліли не дуже заглиблюватися в глушину. Бо мешканці німецьких лісів - хлопці завзяті, можуть і віддухопелити. І тоді вже запізно кричати "Квінтілій Вар, поверни мені мої легіони" - порубані, пошматовані лежать горами трупи, і злітаються на розкішний бенкет ворони, вибивають гострими дзьобами очі полеглим римлянам, п'ють їхню солодку кров.
Отож кілька століть хазяйнували тут римляни, набудували амфітеатрів, усіляких базилік, домів, насадили і дбайливо пестили виноградники, робили прекрасне вино, проте - треба визнати - чоловіки, які любили вино, програли війну чоловікам, які надають перевагу пиву... хлинули орди варварів і знесли зі свого шляху Рим, згинула антична цивілізація, нові рекси натягли на себе корони, а коли не стало кому оспорювати гегемонію франків на континенті їхнього короля Карла оголосили імператором римлян, і цікаві настали часи.
Карл Великий - справжній вождь свого народу: 192 сантиметри зріст, міцної статури, велет з невичерпною енергією, трохи схильний до повноти гігант. В звичайні дні обід його складався з чотирьох страв, не рахуючи смаженого м'яса, яке цей чоловік вважав найкращим за будь-які інші наїдки. Після обіду, роздягшись наголо, король відпочивав дві-три години. Вночі же спав неспокійно, кілька разів просинався, навіть вставав. Втім про ніч - наші відомості непевні. Дружини Карла, яких було в нього рівним рахунком п'ять, виявилися неговіркі і не залишили жодних спогадів про королівський ентузіазм у ліжку. Достовірно одне: Карл Великий особисто збільшив населення планети Земля на дев'ятнадцять хлопчиків і дівчаток.
Ясна річ, розпаювати Європу серед такої купи нащадків справа нелегка, знадобилися роки війн, інтриг, дипломатії, аби врешті решт розподілити спадок. В наступному тексті ми гранично стисло розкажемо, що відбувалося далі і до чого тут Рейнланд-Пфальц.
При оформленні сторінки використано фото Eric Kohler.