Бундестаг
як відбуваються вибори
Глава 3
Будь-яка домогосподарка здатна керувати державою. Однак у неї елементарно немає на це часу: чоловіка нагодуй, дітей в школу відправ, стрічку в фейсбуці погортай, постав під постами лайки... Та й у інших громадян справи. Той в супермаркеті розкладає товари на поличках, та малює дизайни квартир та приміщень... Тож у демократичних країнах,
- тобто в тих, де народ і тільки народ є легітимним джерелом влади -
люди на певний термін обирають собі владу, верховні державні органи, які діють виключно в інтересах людей ("іменем народу та для народу"), і - що важливо - згідно окреслених законами повноважень; верховенство права - то є наріжний камінь, стовп, на якому усе тримається... якщо нехтувати законом, на демократію чекає швидкий невідворотний гаплик.
Німеччина є демократією - це зафіксовано в її Основному законі. Управління державою здійснюється народом безпосередньо (шляхом референдумів) та через обраних представників (шляхом виборів у верховний законодавчий орган країни, тобто в парламент, в Німеччині він називається Бундестаг).
Ще раз: закон в демократії - над усе. Від законів залежить лад у державі. Аби розробляти і встановлювати закони, народ виділяє з-серед себе найздібніших людей і робить це шляхом виборів: Бундестаг - єдиний конституційний орган в політичній системі Німеччині, який обирається безпосередньо народом країни - громадянами ФРН.
Як відбуваються вибори в Бундестаг
Один раз на чотири роки - в неділю - з восьмої до вісімнадцятої години по всій Німеччині розчиняються двері виборчих дільниць і з поважністю, яка відповідає моменту, заходить народ всередину, аби зважено і відповідально віддати свій голос, і от що перш за все слід зауважити: грудні немовлята, які прудять у памперси, малеча, що копирсається у пісочницях, читачки книжок про чарівників і їх галасливі однолітки, - замурзані по самісінькі вуха дзиги і непосидьки, що зранку до вечора гатять по шкіряному м'ячу або ж завзято рубаються у відеоігри, юні красуні з розгонистими бровами, чиї форми свідчать про досягнення статевої зрілості, і схильні до блискучих промов всезнавці, чиї щоки прикрашають шикарні, гігантського розміру, підліткові прищі - увесь цей численний люд (майже двадцять відсотків населення) не є народом у сенсі виборів. Щоби отримати бюлетень, треба, аби вам виповнилося вісімнадцять...
- до речі, подібне обмеження встановлено і для виборів у федеральних землях, за винятком Бремена, Бранденбурга, Гамбурга та Шлезвіг-Гольштейна, де віковий ценз складає 16 років, -
... і ви були Staatsbürgerin або Staatsbürger, тобто громадянкою чи громадянином.
Burg - з німецької - значить "замок". Відповідно, колись-то словом Bürger називали людину, яка жила неподалік від замку, і в разі навали яких-небудь ворогів мала право на прихисток за стінами укріплень. Селяни і мандрівні торговці, чи, скажімо, блукаючі лицедії, - усілякі жонглери та фокусники - такого права не мали.
Потім значення слова трансформувалося і стало означати заможного городянина, себто "буржуазію", яка відрізнялась від інших містян статками: житлом, манерами, одягом, їжею... Знадобилось кілька століть ненависті, бунтів і кривавої різанини, аби ідеї соціальної справедливості взяли в Німеччині гору і слово Bürger знову зробило кульбіт: тепер це усі громадяни держави, які мають однакові обов'язки та права.
* * * * *
Одже людина заходить до виборчої дільниці, члени виборчої комісії пересвідчуються, що перед ними саме громадянин, а не якийсь там заїжджий фокусник, і видають йому бюлетень, на якому слід поставити не більше, не менше, а рівно два хрестики.
Перший хрестик - це голос за кандидата, який претендує на місце в парламенті.
Другий хрестик - це голос за партію.
Обидва хрестики (голоси) дуже важливі. Адже в Німеччині мажоритарна система поєднана з пропорційною системою партійних списків: перший хрестик визначить, хто з партійців пройде в парламент, а другий - якою кількістю депутатів там буде представлена партія. Простіше кажучи, прямий кандидат, що набрав більшість в своєму окрузі, може взагалі не потрапити в Бундестаг.
Приклад
Партія А здобула 20 прямих мандатів. Друге голосування дає партії 100 представників у новий Бундестаг. Усі обрані депутати парламенту безпосередньо увійдуть до Бундестагу. Крім того, партія може надіслати ще 80 представників, з числа тих чоловіків і жінок, які входять до заздалегідь складеного та опублікованого державного партійного списку.
Партія Б одержала 40 прямих мандатів. Партія має право на 35 представників за допомогою других голосів. У цьому випадку п'ять безпосередньо обраних кандидатів не потраплять до Бундестагу.
* * * * *
Ясна річ, є безліч нюансів, які стосуються виборчої системи, - голосування поштою, визнання бюлетеня недійсним, прохідний бар'єр для політичних партій, партії національних меншин, на які той бар'єр не поширюється, і таке інше, і таке інше... словом, є ціла купа речей, що залишилися поза межами цього тексту. Однак ми і не мали наміру зробити його всеосяжним. Єдине, чого ми прагнули, це акцентувати вашу увагу: в парламенті опиняються не дизайнерки і мерчендайзери, а саме партійці. З цього факту і починається порядок в країні, - з передбачуваності політики.