Moin, Гамбург
Про Ганса Ляйпа та Бланкенезе
Глава 2
В першій главі ми повідали, як розлука з коханою дівчиною будила смуток в душі одного юного гамбуржця. Як з тих тоскних переживань виникли вірші, адже замість того, аби пильнувати на варті, сей мобілізований на війну хлоп самовіддано віддавався солодким, дещо сентиментальним візіям. Як пан Шульце написав до тих віршів музику. Як зірка берлінського кабаре Леле Андерсен співала про дівчину під ліхтарем і чуйний голос співачки перетворював серця вояків на масло... Словом, в усіх подробицях розповіли вам історію "Лілі Марлен". Настала черга розказати про автора слів пісні, якій судилося стати головним шлягером Другої світової, - причому з обох боків.
Одже, про Ганса Ляйпа...
Ганс Ляйп народився 22 вересня 1893 року в Гамбургу, в Хохенфельде. Навчався в семінарії, декілька місяців встиг попрацювати вчителем. Потім війна, Східний фронт, поранення, після якого юнак був визнаний "непридатним". Повернувся до вчителювання. Водночас писав оповідання, їх залюбки публікували місцеві газети. В 1918-му Ляйп одружився із Ліною Штельман, народилась перша донька, в образі Клари Попп з'явилася перша муза, - на цій досить прикрій підставі подружжя побило горщики і розлучилося... В 1925 році до Ганса прийшов письменницький успіх, - його роман про піратів відзначило призом одне з кельнських видань. Усе подальше життя Ляйп ретельно і наполегливо трудився на літературній ниві. В його доробку вірші, п'єси, романи, радіопостановки, кіносценарії. До того ж ще й малював.
6 червня 1983 року Ганс Ляйп помер.
В пам'яті людства - при всій повазі до літературної спадщини письменника - він залишився автором однієї пісні... Отак от із дещо філософською глибокодумністю хотів би я завершити оповідь.
Однак правда полягає у тому, що з пам'яті людства начисто стерта інформація про Ганса Ляйпа.
Багато хто з нас знає про "Лілі Марлен".
А хто такий Ляйп? Бозна...
* * * * *
Бланкенезе
Назва топоніма Бланкенезе походить від німецького "Білій ніс" - в давнину так називали піщаний мис, що саме тут видавався в Ельбу із суходолу. В 1634 році його змило під час повені, а назва залишилася: впродовж віків це ім'я носило крихітне рибальське поселення, яке згодом стало невеличким містечком, яке в 1927 році увійшло до складу Альтони, яку в 1938 році наче той синій кит, що живиться океанською мілкотою, проковтнув велетень Гамбург,
і от з тієї пори Бланкенезе - один з районів міста на Ельбі.
І начебто немає в цьому жодної таємниці, в усіх путівниках присутня інформація про Treppenviertel і пишномовні, трішки надокучливі гіди із професійною велеречивістю зазивають туристів піднятися на гору Зюльберг, однак зазвичай Бланкенезе залишається поза увагою мандрівного люду, губиться десь на периферії його інтересу,
і ніким не оспівувана щезає, забувається поезія тутешніх місць,
Багато хто з нас знає про Гамбург.
А що таке Бланкенезе? Бозна...
* * * * *
Маленька гора з барвистих мушель...
На щемливій ноті всеосяжного забуття ми мали б покласти край розповіді про пана Ляйпа та одну з гамбурзьких периферій - Бланкенезе. Але ми не можемо залишити людство в стані ледь не клінічної амнезії. Ні, ні, ми хочемо нагадати вам, що Гамбург це не тільки цвіль, сирість, червона цегла складських споруд, крани, паби, багато людей і гамору, ліхтарі-приманки з кварталу спокус, хіть жадібної насолоди, і таке інше, і таке інше,
але й вітер,
- вільний, як юність, вітер -
сьогодні у кожного в Бланкенезе є хоча би один Porsche та розкішна вілла з видом на Ельбу, тож ми геть не впевнені, чи знають нині тутешні мешканці щось про вітер, щось про жагу мрій,
але були часи, приходив сюди поет,
дивився на ріку, і самі собою складалися вірші:
Маленька гора з барвистих мушель.
Над нею густі хмари.
Під нею прапори - вперед і назад
неспинним потоком морських перевезень.
Хто би що не казав, а є в поетів завидний привілей: відчувати волю і вітер...
незбагненність вагітних дощем хмар
і красу кораблів,
що відпливають повз тебе в безмежність.
В тексті використана цитат з вірша Ганса Ляйпа "Бланкенезе" в моєму аматорському перекладі.
При оформленні сторінки використано фото: Dmitri та чиїсь ще.