Гамбург
що подивитись
Можна вічно дивитися на вогонь, на воду і на те, як хтось працює... Ну з водою та працею в Гамбургу жодних проблем не виникне, йдіть в порт і дивіться - зранку до вечора кипить тут робота: крани завантажують і розвантажують кораблі; трюми набивши усяким крамом, відвалюють від причальних стінок суховантажні судна, назустріч їм неспішно пливуть морські велетні - контейнеровози, сновигають рікою невтомні буксири, хлюпочуть хвилі, сирени, гудки, чайки... можна вічно дивитись на воду і на те, як працює гамбурзький порт, а от з вогнем в місті на Ельбі можуть бути і труднощі... Тільки-но десь полихне язичок полум'я, а вже летять до місця займання пожежники. Мигалки, каски, брандспойти, - ні про яку вічність і мови бути не може, - мить і все загасили, залили водою, затопили піною, притрусили якоюсь хімічною сумішшю з вогнегасників... От що значить досвід. Адже дуже добре гамбуржці знають, як воно може бути, коли відразу не вжити заходів: в 1842 році пожежні наглядачі, чиї спостережні пости знаходилися на церковних баштах, прогавили момент початку пожежі, своєчасно не вдарили в дзвони, не загули несамовито в роги і за чотири дні місто вигоріло майже вщент. Славетний поет Гейне, навідавшись в Гамбург через рік після тієї страшної події, в поемі "Німеччина. Зимова казка" з неосяжного свого високохудожнього арсеналу не знайшов для погорільця нічого кращого, ніж порівняння з напівобстриженим пуделем... Кому хочеться бути пуделем?
Єдине місце в сучасному Гамбургу, де ви можете скільки завгодно дивитися на вогонь, - це Miniatur Wunderland. Двадцять євро і хоч цілий день залипайте на феєричне видовище: сьогодні в Sandtorkai велика пожежа, але пожежники вже на місці і опановують ситуацію, - мигалки, драбини, брандспойти, все під контролем.
* * * * *
Незле сказано в одній книзі: «Все проходить…», - пройде і та вічність, протягом якої ви дивилися на порт і Miniatur Wunderland. Адже все минає, мине і це... І от тоді перед вами відразу постане питання "Що ще подивитися в Гамбургу?", - питання, на яке місто на Ельбі має як не безліч, то купу відповідей: шістдесят музеїв, сто церков, планетарій і зоопарк, миля гріха із посинілими від холоду вуличними повіями. Лебеді Альстера і цегла експресіоністської архітектури; пам'ятки, оповиті духом історії, та пам'ятники якимось забутим невідомим нікому персонам; дивні фонтани і чудернацькі статуї; "Блакитна Нана" - геніальне творіння скульпторки де Сен Фаль, - акцент на життєрадісні пишні форми породжує у нас згадку про мадам Грицацуєву: спекотна жінка, мрія поета...
Видатні гендерні характеристики Нани відправляють нас в стан задуми... і линуть думки, і плинуть нечутні рої фантазій... от як? Як з цих багатств, що пропонує приїжджій людині Гамбург, обрати щось для рішучої та категоричної рекомендації.
Зрозумійте нас правильно. Ми не ухиляємося від святого обов’язку блогера порадити вам топ-10 цікавинок, які ви повинні побачити в місті на Ельбі... Ось цей список:
Гамбурзька ратуша - Hamburger Rathaus.
Церква Святого Михайла - Michel.
Руїни церкви Святого Миколая - Mahnmal St. Nikolai.
Міжнародний морський музей - Internationales Maritimes Museum Hamburg.
Гамбурзька картинна галерея - Hamburger Kunsthalle.
Вулиця Юнгфернштіг - Jungfernstieg.
Озеро Альстер - Alstersee.
Ельбська філармонія - Elbphilharmonie.
Місто складів - Speicherstadt.
Чиліхаус - Chilehaus.
Приблизно такий самий перелік ви знайдете в будь-якому путівнику, і це не дивно - що ж ви вважаєте професіонали, які складають гайди для мандрівників, геть не тямлять в туристичному бізнесі? Звісно, ні. Це компетентні в своїй справі люди, вони поганого не порадять.
От Чиліхаус... історична будівля, винятковий приклад архітектури двадцятих років минулого віку, формою вона нагадує ніс корабля. Спроектував сей шедевр пан Фріц Гегер, муляри, що клали цеглу на цеглу, також не підвели, - не завалили фасади, гідно втілили задум... Генрі Б. Сломан, який заробив свої статки на торгівлі селітрою з Чилі, мав би бути задоволений результатом - гарний отримав склад.
А от Шпайхерштадт - ще більше складів, ще більше цегли.
А ось філармонія - хвиля зі скла - візитівка сучасного Гамбурга.
ЮНЕСКО ще не встигла віднести Elphi до культурних надбань людства, але людство і без чиновників зрозуміло яке диво здобуло.
Двісті тисяч тонн вага, сто десять метрів заввишки, вісімнадцять тисяч тонн сталі, шістнадцять тисяч квадратних метрів скла - ось що таке Elbphilharmonie.
А ще це прекрасний вид на гавань і місто.
Звісно, найкращий вид на Гамбург відкривається з вікна кабінету мера, але то оглядовий майданчик для обраних, з вулиці туди не потрапити... А от до філармонії вхід вільний - приходь і дивись на гамбурзьку панораму... на порт, на шпилі церков, на домівки... інколи думаю: було б добре, написати детально про кожну цікавинку, про кожний найпотаємніший закуток цього чудового міста... а інколи - що все суєта суєт...
Незле сказано в одній книзі:
Слова мудрих – як голки і як вбиті цвяхи, і укладачі їх – від єдиного пастиря. А що понад усе це, сину мій, того бережися: складати багато книг – кінця не буде, і багато читати – втомлює тіло.
В тексті використана цитата з "Екклізіаста".
При оформленні сторінки використано фото: RiesenFotos, Thorsten Erdmann та чиїсь ще.