Коротко
Федеральна земля Гамбург
Там, де Ельба цілує море, починає битися серце Гамбурга. І якщо комусь вказаних орієнтирів замало, аби второпати місцезнаходження цього вільного ганзейського міста, то ось вам мапа:

Як бачите, Гамбург розташований на півночі Німеччини, між федеральними землями Шлезвіг-Гольштейн і Нижня Саксонія, на річці Ельба, десь за сто кілометрів від Північного моря, що - на перший погляд - досить далеко, щоб бути невгамовною гаванню, сповненої руху морських суден і цілодобового грюку. Але віддалення від узбережжя не завадило Гамбургу стати найбільшим німецьким портом. Пояснення цьому факту: днопоглиблювальні роботи та історія. Невтомна праця вкупі з кожним роком все більш досконалими землерийними пристосуваннями поглибили річковий фарватер від початкових трьох метрів до нинішніх сімнадцяти, тож сьогодні до Гамбурга мають змогу заходити і океанські контейнеровози, і круїзні лайнери. Щож до історії, то, звісно, ми можемо її вести з 7 травня 1189 року, коли Фрідріх на прізвисько Барбаросса своєю хартією дарував тутешнім мешканцям привілей на свободу від мит та права на рибалку на відстані до двох миль в обидві боки від міста. Однак тоді нам доведеться згадати про суперечку з ганзейським містечком Штаде, що розташоване куди ближче до моря і,
- який сюрприз -
також мало усі відповідні дозволи. Потім зазначити, що в ході тієї тяжби лише завдяки вищезазначеному документу Гамбургу вдалося відстояти свої економічні права і врешті-решт здобути гегемонію в нижній частині Ельби. Після чого було б якось незручно промовчати, що згодом у цій фільчиній грамоті виявили усі ознаки підробки. Потім слід було б спом'янути і трактувати дуже багато речей. Надміру багато.
Бо історія - штука така: в ній все взаємопов'язано, - події, вчинки, гроші, зброя, плутні, характери. Тільки почніть переказувати історію і вона гарантовано затягне вас в тенета багатослівності, і тоді вашому наміру розповісти про все коротко можна сказати: "Прощай".
Тому в цьому тексті ми не будемо заглиблюватися в мул віків. Лишень поінформуємо читача, що станом на зараз Гамбург - перший в Німеччині, третій в Європі і п'ятнадцятий в світі за обсягом перевалки: 130 - 140 мільйонів тонн вантажів щорічно обробляють гамбурзькі докери, 800 - 900 тисяч подорожуючих світом мандрівників щороку прибувають сюди на пасажирських суднах і ледь не кожний з цих тисяч негайно хапається за смартфон, щоби зробити світлину гавані. Тож ми мали неабиякий клопіт, аби вибрати для вас найкрасивішу.
Вибрали оцю.
Талановито знято - чи не так?

* * * * *
До кількасот тисяч мандрівників, які прибувають в місто на Ельбі морем, додайте тих візитерів, що надали перевагу авіації, залізничному транспорту або власному чи орендованому автомобілю, і ви отримаєте чималу купу народу, - десь так 7,2 мільйона туристів на рік згідно офіційних даних статистики... Що у цих людей на умі? З чим у них асоціюється Гамбург? З гаванню, з чайками, з портовими пабами, з повіями і червоними ліхтарями... А втім, в їх мізках місто повинно викликати геть інші асоціації. Наприклад, твань та осоки. Саме так. Адже топонім Hamburg походить від нижньонімецького слова Hamm - "болотяна місцевість".
До речі, знаєте, як називають мешканця Гамбурга? Гамбургер. Це не жарт, це правило німецького словотворення. Однак в уяві сучасного українця термін "гамбургер" надійно закріплено за булочкою з котлетою. Хоча сей сандвіч і немає стосунку до Гамбурга. Принаймні, до того, що розташувався на Ельбі. Звісно, ми не маємо наміру витрачати ваш час ще й на дослідження етимології всесвітньо відомого бутерброда. Проте цей приклад наочно свідчить: треба бути прискіпливим до деталей.
Може, ми вам про Фому, а ви чуєте про Єрему...
Тож сформулюємо з граничною ясністю: в даному тексті ми говоримо про федеральну землю, місто-державу, окремий суб'єкт федерації. Таких в Німеччині три: Берлін, Бремен і Гамбург. Серед них тільки Бремен менше за Гамбург, якщо вважати показником територію. Тільки Берлін більше за Гамбург, якщо рахувати кількість населення. Тобто, як не крути, Гамбург завше опиняється на п'єдесталі.
Окрім безпосередньо міста до складу Гамбурга входять три острови в Ваттовому морі (Нойверк, Шархьорн та Нигехьорн).
У федеральній землі є герб, прапор, парламент, сенатори, мер, він же прем'єр-міністр, - нинішній канцлер Німеччини пан Олаф Шольц колись-то був мером Гамбурга.
Серед колишніх Гамбурга ми можемо також побачити Ангелу Меркель, короля високої моди і культового кутюр'є Лагерфельда, фізика Генріха Герца (першовідкривача електромагнітного випромінювання), композитора Брамса, автора весільного маршу Мендельсона і ще багатьох не менш поважних персон, кожна з яких заслуговує на докладний шанобливо-панегіричний життєпис. Однак сей текст не про колишніх. Він про сьогоднішній день Федеральної землі Гамбург. До того ж описаний чітко та дуже коротко.
* * * * *
Чітко та коротко
Офіційна назва - Вільне та Ганзейське місто Гамбург.
Площа - 755,09 км².
Найвища природня вершина - +116,2 м (Хассельбрак).
Населення - 1 910 864 (31 грудня 2023 року).
Густота населення - 2530 особи на км².
Відсоток мігрантів - 39,5%.
Валовий внутрішній продукт - 144,2 мільярдів євро.
Внутрішній борг - 35,267 мільярдів євро.
Рівень безробіття - 7,6% (грудень 2023 року).
* * * * *
Стосовно клімату
Гамбург розташований у прохолодному помірному кліматичному поясі та характеризується морським кліматом. На практиці це означає, що 52 дні на рік над містом висять тумани, в їх безпросвітній сірій імлі тривожно скрикують чайки, протяжно перегукуються пароплави, і ще багато чого ви могли б почути від мене про цю гидку насичену вологістю мряковину, але ж і про дощ треба розповісти: 200 днів злив та сльоти - ось той мінімум, на який може сподіватися Гамбург протягом року; 773 літра води - ось та норма, яку небо виллє на один квадратний метр його території за календарний рік.

Тож, збираючись в Гамбург, неодмінно візьміть плащ та гумові чоботи. Парасолька - не варіант. Вітер буде рвати її з рук, гнути й ламати спиці... Краще плащ. Дамам знадобиться значно більше, ніж зазвичай, косметики. Адже без макіяжу, накладеного в два - три щедрих шари, не обійтись: ви повинні бути вологостійкі та водонепроникні, коли бриз всіє ваше обличчя дріб'язком дощових крапель... А це станеться, станеться обов'язково. Бо негода, калюжі, зажурені звуки мжички - це ж повсякденна буденність Гамбурга, його їство.
Ми ще не відбили у вас бажання приїхати в місто на Ельбі? Маємо надію, що ні. Оскільки дехто вбачає в дощах да туманах свій шарм, ото ми для них і насипали перлів своєї непересічної красномовності. Якщо ж ви належите до іншого племені, - до тих, кому подавай сонечко, а будь-який натяк на опади прирікає на меланхолію і смуток, - то вам належить знати, що суто статистично погожих днів в Гамбурзі аж ніяк не менше, ніж десь на півдні Німеччини... Погана погода - це швидше місцевий фольклор. "Ніде небо не сяє так красиво і сіро, як в Гамбурзі", - запам'ятайте цей вислів. І не забудьте узяти плащ.

При оформленні сторінки використано фото: RiesenFotos та Jan Zimmermann.