Люксембург
Останнє герцогство планети

Люксембург невеличка, але охайна, затишна і дуже заможна країна. Навіть на фоні своїх не самих бідних у світі сусідів, - Бельгії, Франції та Німеччини, - останнє на планеті Велике герцогство височіє, наче той Монблан над дитячою гіркою на майданчику біля вашого дому... Як не міряй, усе одно Люксембург опиниться першим чи другим по усіх фінансових показниках,

135 тисяч доларів ВВП на душу населення;
найвища на континенті мінімальна зарплата (1923 євро на місяць).

Тож не дивно, що кожного ранку мешканці близьких країв сідають у потяги та їдуть у Люксембург на роботу: 78,5 тисяч французів; 39,4 тисяч бельгійців; 39,1 тисяч завзятих хлопів з Німеччини. Вважайте, уся економіка герцогства тримається на мігрантах та транскордонних працівниках... Але не поспішайте заздрити корінним люксембуржцям. Бо життя дещо різноманітніше за статистику: хтось смакує вино з античного віку лози, хтось сидить за кермом сміттєвоза...

Гавань

Люксембург - європейська держава; вона межує з Бельгією, Францією та Німеччиною, і не має виходу до жодного моря. Тобто моря нема, а гавань є, - отакий от нежданий негаданий парадокс.

Люксембург - фінансова гавань світу.

Сто п'ятдесят банків розмістили у Люксембурзі свої штаб-квартири, триста п'ятдесят найбагатших на планеті компаній, - Pepsi, IKEA, Procter & Gamble, JP Morgan, FedEx... Кипить, кипить, не припиняючись ні на мить, робота у ділових офісах: директора позіхають і дивляться у вікно, секретарки варять їм каву, бухгалтери та юристи вигадують хитромудрі схеми, аби прибуток із країн з високими податками легально потрапив у податковий рай Люксембургу... Захмарні гроші "економлять", так би мовити, корпорації. Й усі при ділі, усі зайняті, усім прямо таки пречудово. Ну, може, окрім тих, хто на сміттєвозі крутить кермо.

Сталевий карлик

Гроші роблять гроші. А людина вміє ще дещо, - насправді багато чого.

Вирощувати виноград та робити вино, ходити за садом, розводити велику рогату худобу, сіяти та збирати врожай ячменю... Ніхто не скаже, що люксембуржець ледащо; що десь не там в нього руки ростуть. Ростуть там, де треба... Гірничодобувна промисловість, машинобудування, металообробка, хімія, шкіряна, цементна, фаянсова, деревообробна, швейна, харчова, електротехнічна галузь, - у всьому підданий герцога вправний майстер, усюди чогось досяг. Вам відомо, що за виробництвом сталі на душу населення Люксембург посідає перше місце у світі?

Звісно, останню домну загасили ще у 1997 році, - бо, прошу пана, екологія насамперед, - але сталь у електропечах варять: два мільйони тон високоякісного металу на рік.

До речі, штрих до національної вдачі: загасити домни-то загасили, закрили майже всі копальні та рудники, але геть нічого не викинули, жодної залізячки не порізали на металобрухт. Натомість влаштували індустріальний парк Minett Park. Кожний охочий може за декілька євро доїхати від Фонд-де-Гра до місця, де добували залізну руду, на поїзді 1900 року (17€) або на дрезині (15€), подивитися на іржаве обладнання, подихати пилом історії, - ну, хіба не молодці?

Люксембург - індустріальний парк Минетт Парк у Фонд-де-Гра

Безперечно, якби б із цікавинок Люксембург міг би запропонувати тільки іржаве залізо, сюди б не пхалися звідусіль. Але ніт, у країні безліч гідних уваги атракцій: тут і старовинні замки, і вкрай живописні види, і славнозвісне мозельське, і домик, де жив Гюго... Навіть не намагатимуся отут кожну пам'ятку чи цікавинку перераховувати, краще напишу про люксембурзькі принади окремий об'ємний текст.