Арль
Дванадцять кораблів Цезаря
Глава 2
Якби у римлян була богиня капризів, то звали б її Рона, - на честь ріки, яка, зародившись в альпійських льодовиках, летіла-гриміла прудкими гірськими струмками, вбирала в себе силу незліченних ручаїв та річок, і, подолавши відстань у вісімсот кілометрів, добігала до Середземного моря широким повноводним потоком, але замість того, аби статечно вливатися у водоймище ставала геть некерованою: постійно змінювала русло, утворюючи величезні лагуни, болота, солончаки.
Усе те, що нині ми знаємо, як Камарг, було суцільною тванню.
Тож облаштувати порт на узбережжі вбачалося справою нездійсненною, єдиним підхожим місцем виявився скелястий виступ, який наче балкон, нависав над наносними грунтами долини, - ото там, далеко від берега, на кам'яній маківці відрогу Альп, і виникло в давні давна людське поселення. Заснували його лігурійці. Потім прийшли греки. Потім якісь кельти. Усе це змішалося, перемішалося між собою, - в часи, коли Рим вирішив прибрати до своїх рук довколишні землі, це було досить жваве містечко, іменувалось воно Арелат (що означає: "Біля болота").
* * * * *
Дванадцять кораблів Цезаря
Поява римлян дещо змінила в житті Arelate. Зчепившись в кривавих побоїщах з кімврами і тевтонами, Гай Марій привів в ці краї щонайменше п'ять легіонів. Аби поліпшити забезпечення військ, полководець велів прокласти водний шлях в обхід дельти вередливої Рони. Тридцять тисяч чоловіків взяли до рук лопати та й вирили канал Fossa Mariana, перетворивши місто біля боліт на дуже зручний порт з вільним проходом до моря.
І розцвів Арелат, з ранку й до вечора шум, гамір. Грецькі купці пропонують кельтським вождям оливкову олію та кераміку. Ті вперлися і хочуть вина, натомість пропонують пшеницю. Вирує, кипить невгамовне торжище. Снують туди сюди кораблі, товари перевантажуються на плоти і тягнуться вверх, проти течії Рони-ріки, вглиб Галлії.
* * * * *
На все воля богів... Певно хтось з них протегував Арелату: свій порт, свій флот, свої верфі... Arelate контролював переправу через ріку Рону, неподалік проходила Доміцієва дорога, - вочевидь місто знаходилося у правильному, стратегічно важливому місці, і мало всі шанси, аби вийти з тіні свого сусіда та конкурента - союзника Риму - могутньої Массілії (нинішнього Марселя).
Не вистачало якоїсь дещиці.
І от настав 49 рік до нашої ери. Гай Юлій Цезар кинув жереб і перетнув Рубікон, полихнула громадянська війна, в намарній спробі зберегти предківські звичаї на Помпея поклав сенат честь і святий обов'язок захисника Вітчизни,
і билися зять з тестем усюди, де вдалося їм зустрітися на полі битви,
в запеклій борні Массілія стала на бік помпеянців,
сталось це в самий невчасний момент: не маючи флоту, Цезар йшов суходолом в Іспанію, аби вгамувати охоту до непокори тамошніх супротивників. І тут отакий сюрприз... Перемовини зі знаттю Массілії зазнали невдачі. Тоді Гай Юлій обложив місто з суші і звернувся по допомогу до Арелату. Буквально за місяць арлезіане збудували дванадцять бойових кораблів,
- громіздких, неповоротких, з сирого дерева, вже за рік ці судна не годились би для морського плавання -
Але великому полководцю і не потрібен був рік, його вояки під командою Гая Требонія та Децима Брута впоралися значно швидше, - вже восени все того же 49 року до нашої ери Массілія здалася, погорді її жителі схилили голови перед величчю імені Цезаря...
Сам Цезар, ясна річ, цього не бачив.
Адже давно вже десь в іншому місці творив подвиги. Що та Массілія на його шляху? лиш незначний епізод.
Veni, vidi, vici - ось гасло життя Цезаря.
Втім великий правитель ніколи не забував гідно віддячити. Щедро винагородив він Арелато, велівши заснувати тут римську провінцію: арлезіане стали громадянами Риму, землі довкіл міста відвели для поселення ветеранам VI легіону, ці хвацькі чоловіки без церемоній відібрали у Массілії територію, яка простягалася від Рони і аж до Дюранса та Єра, усі привілеї Массілії перейшли до COLONIA JULIA PATERNA ARELATE SEXTANORVM, хлопці з боліт міцно вхопили бога за бороду,
- точніше обійняли богиню Фортуну за талію -
відтоді Арль вже не дикий край, а частина цивілізації Риму, - з чітким, послідовним планом розбудови міського простору: стіни, ортогональна сітка, дві магістралі, форум, тріумфальна арка, театр.
При оформленні сторінки використані фото Patrick та чиїсь ще.