Нормандія
Довіль - Трувіль
Довіль
Багатьом туристам - практично всім - спадає на думку приїхати у Довіль. Це таке невеличке містечко на березі моря. В середині дев'ятнадцятого століття герцог Шарль де Морні збудував його з суто прикладною метою, аби паризькому бомонду було, де відпочити від столичного клопоту. Не обійшлось і без жіночих примх: кажуть, цю ідею поклала в голову герцогу його дружина Софія Сергіївна Трубецька. Мали вплив на амбітний план і ваговиті слова друга родини генерала від інфантерії Рудановського, - подейкують, саме він порадив Морні заснувати Довіль, щоб відсвяткувати у ньому день народження ненаглядної своєї супруги. Хай там як, ключові інвестиції було зроблено, на місці пустища з'явився курорт: іподром, казино, готелі, маєтки.
Помалу потроху місце ставало модним.
Багатії охоче приїздили сюди з коханками і без зайвого шуму жили елітне вишукане життя.
Одного разу до тихого і затишного Довіля дісталась Коко Шанель і тутешній світ відразу став догори дригом. Порушивши всі межі пристойності, ця пані влаштувала публічний заплив... немислимо! Про випадок негайно сповістили газети і отетеріла Франція, і збентежено загула, і ледь не всією країною нагрянула у Довіль... А тут невгамовна Коко... Засмагає!
Від печерного вогнища, від замкових веж зріла ця революція. І от вибухнула.
Що одягтися, що роздягтися то є види мистецтва, яким не треба вчити жіноцтво, сей дар в їх гарячій крові. Розцвів пляж барвистими купальниками і переродився Довіль, обернувся блискучим подіумом, - сценою, де править бал чортеня зваби. І от вже валом валить сюди заможна публіка, вже й відбою від неї нема: товстосуми, голлівудські зірки та інші осяяні славою особистості вважають за необхідність обзавестись пляжними кабінками у Довілі, а всесвітньо відомі бренди звити собі кубло.
Ясна річ, без наслідків це не минулося. З притулку багатих і знаменитих Довіль перетворився на місце паломництва масового відвідувача - наче на світло метелики, злітається звідусюд марнославний люде, аби гордовито продефілювати вздовж пляжу, та й їхати собі з богом геть.
* * * * *
Казино, іподром, поло, гольф, декілька мішленівських ресторанів, - в Довілі є, де смітити грошима. Однак, коли нічим смітити, навіть не знаю, що тут робити. Хіба що вештатися променадом з видом, немов щойно зірвав куш на зеро у рулетці.
Або піти в казино і поставити все на зеро.
* * * * *
Фото на пам'ять - Довіль
* * * * *
Трувіль
Трувіль - це місто-близнюк Довіля, воно також розташовано на березі моря, з іншого боку гирла ріки Кун. Трувілем називають його туристи, насправді воно зветься Трувіль-сюр-Мер. Трохи історії. Як з інтимного шепотіння княжни Трубецької на вухо своєму коханому чоловіку починається знаменитий курорт Довіль, так і Трувіль виникає внаслідок слова - приблизно тисяча років тому бог грому Тор неждано-негадано вигукнув: "Цій місцині не завадила б добра гроза, аби пожвавити обстановку!". І лютував шторм, і біснувалось море, під грім і мигтіння блискавок з нетрів розбурханою стихії з'явився драккар, на сушу вибрався вікінг,
- рудобородий велетень на ім'я Торульф -
а коли море втішилося, коли вляглись хвилі і постав на землі супокій рожевого ранку цей хлоп обдивився довкіл та й вирішив тут оселитися. Існує теорія, що йому сподобались тутешні мідії.
Хатинка вікінга, ясна річ, звалась Торульф-вілла, оця назва і приліпилася до поселення, а згодом трансформувалася у Трувіль.
В 1847 році Трувіль об'єднався з сусіднім поселенням Еннкувіль і - вуаля! - народився Трувіль-сюр-Мер.
* * * * *
Обожнюю ненав'язливі чари Нормандії... І, схоже, я такий не один.
Вітри дев'ятнадцятого століття - випадкові, але щасливі вітри - занесли в Трувіль Шарля Луї Мозена. Юнак побачив мальовничий рибальський порт з населенням приблизно одна людина, широкий піщаний пляж і чарівне море, - чудесне море, коли сонце падає щедрим золотом на неквапливі хвилі, і білий парус стоїть на далекім обрії... Шарль Луї вмить закохався у це місце та й перебрався сюди жити.
За прикладом односельців Мозен не ходив на човні за скумбрією, не вирощував устриці на продажу, - ні. Він малював. Адже морська даль - то стихія: в когось вона породжує думки про швидку й багату поживу, а декого змушує відчути в собі митця.
Пейзажі Мозена, що їх виставляли у Луврі, викликали цікавість у публіки. Коро, Кайботт, Курбе, Моне - уся ця достобіса талановита публіка поспішила на власні очі побачити зображену їх товаришем оазу сонного спокою, і також зачарувалась, і також схопилась за пензлі... Все! Прощай тихе життя. Неспішним плином спливали повільні століття, аж ось все знічев'я прискорилось: приїжджі, натовпи, рух. Услід за Довілем доріжкою пляжного відпочинку пішов правічний Трувіль. Тільки дітище герцога де Морні погналось за оздобами фешенебельного курорту, а народжений у рибальських буднях невибагливий його сусід націлився на народ значно простіший - на так званий середній клас.
* * * * *
Сьогодні Трувіль-сюр-Мер поєднує у собі аутентичний шарм норманського рибацького селища і комфорт прекрасно облаштованого курорту. Пляж, море, бриз, пречудові види, - ось, що таке Трувіль. Як і в Довілі, окрім як гуляти і дихати свіжим повітрям, робити тут, власно кажучи, нічого. Хоча ні... Зачекайте... Можна посидіти... Є скамейка.
При оформлені сторінки використані фото Gilles Lemonpeel, Tom Delanoue, Thierry Musette, Alexis G, чиєсь ще, а також репродукція картини Шарля Луї Мозена "Пляж Трувіль під час припливу".