ARTVSESVIT

Тіні (не)забутих предків
Українське класичне мистецтво

Шукач світла
Художник Володимир Орловський

Глава 3

* * * * *

Сім років навчання в Імператорській Академії - золота доба живописця Орловського, в крайньому випадку срібна: в 1862 році він отримав малу срібну медаль, за краєвид; в 1863 р. - велику срібну медаль, за пейзаж; в 1864 р. - малу золоту медаль, за малюнки; в 1866 р. - золоту медаль; в 1867 р. - велику срібну медаль; в 1868 р. - велику золоту медаль за кримські пейзажі. Талант Володимира відзначали вимогливі педагоги, наставник Орловського - професор Богомазов - вочевидь виділяв юнака серед пересічної і пустолобої молоді.

В 1866 році за картину “Ущелина на заході сонця. Крим” академіст Орловський отримав грошову премію (200 рублів).

Відчувалося, ось-ось і він зможе спіймати бога за бороду,

- як не бога, то хоча б його намісника на землі -

але ж до царя не пробитися, той то кріпацтво скасовує, то повстання поляків придушує, то приборкує невгамовний Кавказ...

Тож Богомазов повіз свого вихованця у Петергоф, рекомендувати наслідному царевичу, майбутньому імператору Олександру III. Престолонаступнику якраз знадобився пейзаж у пандан - пара до наявної кимось написаної картини... Звісно, художник - не копіїст, однак і бідувати весь час у злиднях йому ажніяк не годиться. Ясна річ, до відвертого жебрацтва справа не доходила, але ох, не солодко жилося у Петербурзі академісту Орловському: щомісячно він отримував 10 карбованців грошової допомоги "для недостатніх", - ось таким нежданим - негаданим боком вилізла сину київського дворянина відміна кріпацтва - недостатній!... Безтурботне поміщицьке життя закінчилося, треба було шукати засоби для існування, ставати заробітчанином, - оббивати чужі пороги, обходжувати грошовитих клієнтів, лестити, іти на хитрощі заради замовлення, а іноді і на приниження... ні! Орловський не хотів, аби нестатки визначали його творчість, - він марив світлом, шукав світло, чекав на шанс, і коли той шанс випав, не схибив.

* * * * *

Після високої аудієнції перед молодим талантом відкрилися всі двері, - якщо ім'я Орловського і спливе десь у світській розмові, то стало вже дуже не зручно перепитувати "Хто це?". Треба знати, хто це, коли мова зайшла про знайомця великого князя,

а знайомця дружини великого князя і поготів,

тут не те, що перепитувати, тут тре наввипередки знайомитися,

ще й поспішати, аби встигнути стати в чергу охочих придбати пейзаж пензля молодика...

- Дуже перспективний художник... Ви чули, що його картину "Село Кокоз (у середині Криму)" Музей Імператорської Академії мистецтв купив за 900 рублів.

- Ого! Мабуть, непоганий з цього пана маляр. Треба і собі щось не саме дешеве взяти.

* * * * *

В 1868 році Володимир Орловський закінчив Санкт-Петербурзьку академію мистецтв із золотою медаллю та отримав патент (свідоцтво) класного художника 1-го ступеня. Ба більше, - за незаперечні успіхи у живописі його внесли до списку пансіонерів, які мали казенним коштом вирушити за кордон. Навчатися тому, чого академістів не змогли навчити в Імперії: писати світло, тепло, літо...

На що ти готовий заради мистецтва?

Зможеш позбутися вітчизняної невилазної багнюки?

Cтрашних російських примар.

Галерея робіт
Художник Володимир Орловський

ГАЛЕРЕЯ КЛІКАБЕЛЬНА

При оформленні сторінки використані картини художника Володимира Орловського "Крим. Пейзаж з річкою", "Літній пейзаж", "Пейзаж з гірським ручаєм", "Селище" та "Літній день в Україні".

сюди
туди

Зміст розділу Мистецтво



Зміст



* * * * *


Художник Володимир Орловський