Метелики

Чому смерть завжди приходить з косою? Чому не з сачком? Було б значно зручніше ловити метеликів… Кажуть, що лускокрилі іноді пурхають у жінок в животі, саме цим, як відомо, неодмінно завершується метаморфоз: личинка з гризучим ротовим апаратом перетворюється на лялечку і настає стадія спокою.
На старих грушах в’яне і жовкне листя, поїдене зеленкуватими гусеницями. Аби врятувати сади від біди, дерева раз по раз обробляють інсектицидами, проте все марно, немає спасіння від ненажерної гусені...
Аж ось із лялечки виходить доросла комаха: імаго. Ця форма є статевозрілою, тобто здатною до розмноження. Особина дає знати про себе помахом крил в животі, і відтоді нікому нічого вже пояснювати не треба. Жінка добре відає про що це відчуття віщує. Вона запалює вогонь на плиті, на вогонь ставить велику каструлю. Справа хвилин довести до кипіння воду. Спливають хвилини: жінка кидає в кип’яток кусень м’яса, буряк, картоплю, цибулю…
- Буде борщ? – запитуєш ти. Бо ти ж десь поруч, напоготові з ложкою.
- Зачекай, милий, скоро узнаєш…
О! цей променистий погляд, ця солодка обіцянка в голосі, жінка знає: шлях до серця лежить через шлунок.
Вона солить і перчить, додає лист пахучого лавра…
Здається, я в неї закохуюсь…
От і все, більше немає про що говорити. За декілька десятиліть по нас прийде смерть. З косою і без сачка… Навіщо сачок, якщо в її животі давно вже нема метеликів?
