Якби

Чули новину? Наталя Глібівна народила синочка… Батько дитини на сьомому небі від щастя і, як буде на се ваша ласка, то я із задоволенням розповім цю чудесну історію. Почалася вона дев’ять місяців тому назад, зав’язок її припав на перший день літа, погода була прегарна, весело сяяло сонечко, Олег Петрович Калюжний стояв перед вікном, заклавши руки за спину, і в піввуха слухав доповіді начальників головних департаментів. Калюжний анітрохи не сумнівався, що бізнесові справи створеної ним компанії ідуть прекрасно, що прибутки фірми зросли і майже по всіх показниках вимальовуються перспективи перевершити найсміливіші прогнози, проте щось вочевидь бентежило чоловіка, з’явилося ледь вловиме, але непереборне відчуття самотності,

- таке, знаєте, яке не лікується послугами повій та бучною оргією у лазні –

Тому після наради Олег сказав секретарці відмінити усі заплановані зустрічі і відправився на прогулянку. Адже іноді людині буває корисно пройтися вулицею і розмислити наодинці, як так сталося, що і гроші начебто є, і до кабінетів на Печерських пагорбах вхожий, і серед бомонду маєш добрих знайомців, і тільки-но побажай, стрибнуть в твої обійми дбайливо доглянуті світські дами, а от поговорити по душах ні з ким. Побути собою ні з ким, вимушений увесь час носити на обличчі машкару успіху…

Звісно, в багатьох з нас буває хвилина журби і суму. Але геть не в кожного наближається тридцять п’ята річниця народження, і летять, відлітають в минуле тижні, сповнені суєтою, і все далі відходить молодість, ті веселі та безтурботні дні, коли дурманив дівчатам голови і, розважившись, кидав. Треба сказати, що природа нагородила Калюжного метким розумом, міцною статурою, жвавою і невгамовною вдачею, тож з такими видатними характеристиками він завше був на видноті. Ціпке око амбасадорок глянцю ніколи не оминало Олега Петровича – раз по раз в його житті з’являлися нові пасії, і щедро ділились з коханцем пристрасною жагою, і цілували в вуста, і дарували гарячі ночі. О! ці особи дуже добре знали свою справу і вміло конвертували вміст його гаманця в неперевершену насолоду. Деякий час Калюжного все влаштовувало, бо секс без тягаря зобов’язань – це й справді зручно. Однак фальш стосунків має властивість дратувати своєї нещирістю. В душі чоловіка оселилась і все частіше гарчала, мов пес, нудьга. І не те, щоб з холостяцького ліжка його безслідно вивелися жінки, - навпаки, чи не щовечора в молодика гостювали якісь зайди. Проте без азарту він м’яв їх тугі тіла, мов гумових ляльок, придбаних для інтимних розваг у секс-шопі, і якось знічев’я в канун свого тридцять п’ятого дня народження Олег Петрович прозрів: він просто не хоче отримувати навченість замість ніжності.

Прозріння погнало Олега на вулицю і він довго й безцільно йшов вулицею, вулиця повнилися народом, вже відцвіла, відшуміла весна, грянуло красне літо, в небі сяяло сонечко, на тротуарах юрмилися та воркували голубі, дорогою м’яко шорхали автомобілі, звуки міста спліталися в життєрадісне багатоголосся, рій невідрадних думок, які гнітили Калюжного, раптом зник, з купи люду, що наплодила йому вулиця, він вихопив чиїсь очі, синьо-зелені, мов море, глибокі, мов синьо-зелене море, вабні, мов море на глибині.

Якби Олег вірив в кохання з першого погляду, то зрозумів би, що це саме воно і є.

Він підійшов до жінки і сказав їй:

- Привіт. Мене звуть Олег. Загальноприйняті норми моралі не дозволяють людині відразу переходити до суті справи, тож давайте для початку поговоримо про погоду.

Вона відповіла, як відрізала: «Я не знайомлюсь на вулиці».

Олег розсміявся:

- Тим краще… Тоді пропоную зайти в будь-який заклад і вже там завести знайомство відповідно до ваших правил.

Вони попрямували в найближчий бар, вивіска на якому сповіщала, що тут є караоке, взяли дві кави і за півгодини вже були на ти, а за годину Олег співав для Наталі хіт цього року «Якби» і на нього дивились її закохані очі.

* * * * *