Мистецтво та мандри
Привіт!
Цей сайт для тих, хто обожнює мандрувати і від щирого серця любить мистецтво. Для вас саме тут є багато чого цікавого. Ось, наприклад:
Художник Ганна Хомчик
Минули часи, коли в моді було малювання чорних квадратів, справу автопортрета безповоротно віддано на поталу розплодившихся, мов сарана, смартфонів, то що ж залишається живописцю? Коні та котики... це знає кожний творець, пройшовши суворий вишкіл продаж на Андріївському узвозі... Але героїню нашого тексту доля закинула у львівські гостинні обійми, - це ж Європа, це ж зовсім інші традиції: яблучка, виноград, необскубані тушки фазанів, - вишуканий натюрморт з давніх давен знаходив відклик у серці та пустопорожньому череві європейців...
Або ось:
Естонія
Середньостатистичний естонець на три чверті безбожник, на п'ятдесят два відсотки жінка, десь з кінця дев'яностих він почав заповзято розмахувати прапором ЛГБТ, але статистика то штука така: з одного боку - одностатеві шлюби в країні дозволені, а з іншого - за участь у гей-параді вам можуть і ляпаса дати. Тому облишимо статистичні химери:
Якщо цифри, то тільки ті, де ми майже впевнені. Наприклад, територія Естонії складає...
* * * * *
Нові публікації
5 справ
які потрібно зробити у Вупперталі
Перші згадки про поселення в долині ріки Вуппер датуються одинадцятим віком, в 1547 році Йоганн Миролюбний обдарував місцевих майстрів винятковим право фарбувати, ткати та обробляти прядиво і тканини в його достославному герцогстві, а вже незабаром будь-кому з європейців не було потреби гортати сторінки фоліантів в шкуратяних палітурках, аби знайти якийсь спомин про Бармен чи, скажімо, Ельберфельд, - стало достатньо, як-то кажуть, вийти у світ, а там тільки й розмов що про текстиль з Вупперталю...
Коротко
Земля Нижня Саксонія
Якщо квилить тривожно чайка, якщо зривається буря і кипить розлютоване море, і бурхоче, і котить грізні вали на берег, будьте впевнені, десь неподалік стоїть чоловік і мовчки вдивляється в далечінь. Рано чи пізно він побудує човен і з ватагою товаришів відправиться у далеку путь, аби підставити парус вітру, аби переплисти море, аби там, у далекій, чужій землі вбивати місцевих насельників,
- різати, грабувати -
з цього і складається буденність цивілізації, її сьогодення і давнина.
Люди і квіти
Художник Микола Ступінський
Вибір... Малювати, як Рембрандт, - олією на полотні майстерно відтворювати оточуючу реальність? Чи взяти до рук олівця і нашвидкуруч нотувати химерні візії, які купчаться в голові рухливими та мінливими образами? Безладом плям портретувати хаос? Або різнобарвними лініями, трикутниками та квадратами зробити собі ім'я. Чи, може, зображенням котиків заробити бодай-якісь гроші. Ось питання, що постійно терзають творця, отака от щойно вигадана мною проблема
Бо насправді немає жодного вибору.
Мистецтво - це комунікація світу з людиною. Комусь він каже...
Ранок
Петра Острікова
Чим глибше ти занурюєшся в океан, тим огидніші та жахливіші оточують тебе потвори.
Риби, чиї панцирні родичі вимерли ще в доісторичну епоху, - стрімкі та безжальні вбивці, з загнутими всередину, гострими, наче лезо меча, зубами, з тупими, страшними пащами, з масивними щелепами, один порух яких здатен перекусити людину навпіл.
Гігантські медузи...
* * * * *
Навігація
Бачить Бог, нікого не хочу образити, але про всяк випадок пояснюю навігацію сайту. У верхньому лівому куточку є кнопка "Меню". Якщо на неї натиснути, виїжджає панель з посиланнями на відповідні розділи. Далі все просто: бажаєш почитати щось про художників, тицькаєш на слово "Мистецтво"; маєш настрій для цікавинок всесвіту, тицькаєш слово "Мандри".
Нижче я виклав опис і посилання на розділи, які є на сайті, - усе тут для тебе, мій любий читач, усе для твоєї зручності.
* * * * *
Мистецтво
Марта Пітчук
Трясця...
Це неймовірна історія.
Лялька стає жінкою... Крізь час, крізь смерть, крізь буревії подій лялька стає жінкою, з плоті та крові, гарячої крові Вільної Батьківщини... люба Ненька моя, Україна.
Від народження, від днів Першотворіння людина була хіба що забавкою, - лялькою, зліпленою з глини, - розвагою Владики небес. Але жінка не тієї вдачі істота, щоб бути іграшкою у чиїхось, навіть божих руках... Вільна. Нескорена. Нездолана. Рідна Ненька моя, Оберег.
Злобні велетні, мстиві карлики, - усі, хто уявляє себе черговим Володарем всесвіту, - знайте, недолюди: немає люті лютішої, ніж у матері на захисті своєї дитини, немає сили сильнішої... Переможемо. Все буде добре. Все буде Україна.
* * * * *
Мандри
Ботсвана
Може, й хотілося би місцевим мешканцям, аби їх Батьківщину згадували як країну, де будують атомні криголами та космічні ракети, але найчастіше у світі про неї кажуть геть інше: "Ботсвана... А що це?". І тільки найбільш ерудовані перепитують: "Ботсвана? Це де?".
Озброївшись мапою та інтернетом, маємо змогу стверджувати: Ботсвана знаходиться на півдні африканського континенту...
* * * * *
Блог
Ніч
Це якби б тебе запросили випити кави, але замість того, щоб поставити на вогонь джезву, включили б якусь музику і похапцем потягнули в постіль. І ти такий сам собі думаєш: «Яка буденщина і нудота». Однак це все-ж-таки краще, ніж ти би сказав: «Почекай, я покурити», відійшов до вікна, а за склом мжичить осінь, і листя летить, наче то не облітають дерева, а йде золотий дощ. А потім чорніє голе гілля і смуток у серці, і якось знічев’я зривається сніг, і сипле, і сипле, і червоніє з-під снігу обледенілий калиновий кетяг. І от вже весна: птахи повертаються з вирію… Ти обертаєшся, а життя вже пройшло. Кінець.
* * * * *
Про пташок та звіряток
Мандрівник Жора
Це Жора.
За паспортом він мав би бути японцем. Але у павучків нема паспортів. Нема і не треба. Бо паспорти - це ж прописка і реєстрація, а павучки геть вільні особи: перед ними весь всесвіт відкрито, куди хочеш туди і йди. Повний безвіз...
* * * * *
PlayList
ADAM. Повільно
Коли замовкне виття сирен, коли ми повернемо тишу і спокій у наші міста, коли ми колись повернемось...
Коли ми повернемось до наших домівок, - до чорної вирви землі, до купи битого каменю, -
Не полишай мене
Не залишай на самотті, у вирві видертих з коренем мрій, у чорних проваллях спогадів
Танцюй!
* * * * *